Добро пожаловать на Новости образования 05.08.2021 г. | 23:25

Спроба реформ соціалістичного господарського механізму

  • 08.07.2009 г. | 11:49

Одним із перших запропонував цю концепцію ще в 1937 році польський економіст, який викладав у США, Оскар Ланге (1904-1965) у статті «Про економічну теорію соціалізму». Автор вважав, що соціалістична економіка цілком здатна функціонувати в оптимальному режимі, якщо візьме на озброєння і пристосує до своїх цілей той механізм, який забезпечить рівновагу в ринковій системі. Для цього необхідно, щоб економічні суб'єкти мали достатню самостійність: працівники вільно пропонували послуги своєї праці та пред'являли попит на блага, які вони бажають отримати, а підприємства вибирали той обсяг випуску, що приносить їм найбільшу вигоду за найменших витрат. Орієнтирами для них будуть слугувати рівноважні ціни, які забезпечать збалансованість попиту та пропозиції. Встановлення таких цін, яке забезпечує стихійний механізм конкурентного ринку, у соціалістичній економіці стає функцією Центрального планувального органу. Він замінює ринок, виконуючи його роботу: у випадку надлишкового попиту підвищує ціни, у випадку його недостатності — знижує. Споживачі і виробники, у свою чергу, реагують на цінові сигнали, узгоджуючи пропозицію та попит, і забезпечуючи досягнення загальної економічної рівноваги. О.Ланге, власне кажучи, спробував вписати вальрасівські принципи ціноутворення в планову систему соціалістичного господарства. Ціни в нього також встановлюються шляхом «намацування» (tаtоnnеment), але роль вальрасівського «аукціонника» — уявного регулювальника цін — виконує Центральне бюро планування.

Такий механізм, на думку Ланге, буде працювати значно краще, ніж в умовах конкурентного ринку, оскільки Центральний планувальний орган володіє набагато повнішою інформацією про ситуацію у всій економіці, ніж окреме приватне підприємство, і, отже, має можливість вийти на рівноважні ціни шляхом значно меншої кількості спроб пристосуватися, ніж це було б на конкурентному ринку. Тим самим забезпечується значно більша економічність і можливість уникнути марнотратства. Подібні припущення значною мірою ідеалізували ситуацію і грішили надмірним оптимізмом.

Критики даної моделі, серед яких, зокрема, був Фрідріх Хайєк, відзначали, що головна проблема, яку навряд чи вдасться вирішити плановій економіці, полягає в незацікавленості надавати об'єктивну інформацію, без якої встановлення рівноважних цін стає неможливим. Дійсно, якщо директор підприємства повідомить планувальному органу, що попит на його продукцію нижчий за пропозицію, відбудеться зниження ціни, а отже, і прибутку підприємства, і доходу самого директора. Швидше за все, він намагатиметься подати перекручену інформацію, і навіть якщо Центральне бюро планування вживатиме заходів щодо відновлення істини, буде втрачено перевагу у швидкості проходження інформації, про яку писав Ланге. Конкурентний ринок виявляється більш досконалим механізмом пристосування цін до швидкозмінних коливань попиту та пропозиції.


Функции пользователя

Войти

С нами:

Гости: 13

Лучшее


Что нового

СТАТЬИ за последние 24 часов

Новых статей нет

КОММЕНТАРИИ за последние 2 дней

Нет новых комментариев

Poll

Независимое тестирование

Как Вы считаете, улучшило ли качество образования в Украине внедрение независимого тестирования?

  •  Да
  •  Нет
  •  Сложно сказать

Результаты
Other polls | 1,251 voters | 10 Комментарии