Добро пожаловать на Новости образования 19.09.2018 г. | 20:04

Сучасна глобалістика: її школи, концепції, постулати, проблеми та дослідження в цій сфері в Україні

  • 30.11.2009 г. | 23:47

Хоча в останній третині XX століття глобалістика носила, в основному, екологічний характер і трактувалась обмежено, як вчення про глобальні проблеми сучасності, але очевидний прогрес у теорії досліджень дозволяє по-новому підійти до розкриття сутності глобальних проблем і визначити їх специфічний зміст, тобто «глобальність» будь-якої системи слід розуміти не в кількісному, а в якісному вимірах. Отже, глобальність будь-якої проблеми визначається не стільки її роллю в житті тієї частини населення, яка реально від неї постраждала, скільки значенням цієї проблеми для долі всіх народів планети.

Сьогодні наукова класифікації глобальних проблем така:

1)універсальні проблеми політичного і соціально-економічного характеру;

2)проблеми переважно природно-еконо-мічного характеру;

3)проблеми переважно соціального характеру;

4)проблеми екологічного характеру;

5)проблеми інформаційного характеру;

6)проблеми технологічного характеру;

7) проблеми науково-інтелектуального характеру;

8) проблеми змішаного характеру.

До розряду найбільш пріоритетних глобальних проблем людства, які мають особливо великий перспективний або, навіть, вічний характер, ми відносимо глобальну проблему сталого розвитку світу, який визначається сьогодні і в майбутньому не стільки економічним зростанням держав і країн та забезпеченням розширеного відтворення в його традиційних вартісній і натурально-фізичній формах, скільки з соціально-економічним прогресом людства, забезпеченням розширеного відтворення інтелектуальних ресурсів та інтелектуального потенціалу, а також зростання якості і конкурентоспроможності розвитку, якості людського життя, розвитку людини як найвищої соціальної цінності. При цьому розуміється і покращення глобального навколишнього середовища.

Ще одна особливо пріоритетна універсальна глобальна проблема, якій ми приділяємо найбільшу увагу, є проблема підвищення рівня суспільної організованості і керованості світовим співтовариством і його розвитком. У сучасній глобалістиці цю проблему називають глобальним управлінням (Global Governance). Людство повинно знайти ефективну форму глобального управління, що має забезпечити синхронізований, справедливий розвиток для всіх націй і країн, а не лише для країн «золотого мільярда».

До наступної групи глобальних проблем сучасна глобалістика відносить такі проблеми природно-економічного характеру як енергетична, продовольча, екологічна, сировинна, Світового океану, ресурсна, інформаційна, технологічна. Багато дослідників-глобалістів схильні ставити на перше місце в цій групі проблем саме глобальну екологічну проблему, виходячи з безперспективності продовження «технократичного» розвитку суспільства і його загроз.

У відповідності з зазначеною класифікацією до третьої групи глобальних проблем відносять проблему соціального характеру, що справедливо звуть «глобальною соціальною бомбою», підкладеною під майбутнє людства. Сюди входять глобальна демографічна проблема, проблеми боротьби цивілізацій, релігій, міжнаціональних відносин, демократії, духовності, культури, захисту здоров'я, організованої злочинності, корупції, безробіття і зубожіння людей світу. Традиційно глобалістика найбільшу увагу приділяє демографічній проблемі в аспекті перенаселення планети. Але сьогодні, коли Китай (1,3 млрд. чоловік населення) і Індія (1,1 млрд. чоловік населення) поступово виходять у лідери світового розвитку і демонструють здатність вирішувати продовольчі проблеми і проблеми розвитку, на перший план виходять глобальні проблеми соціальної якості життя — освіта, здоров'я, безпека людини, боротьба з організованою злочинністю, з тіньовою економікою, можливості розвитку народного підприємництва.

Між іншим, за останнє роки на перший план вийшла окрема синтетична проблема—глобальної керованості світом і світовим розвитком, зокрема, з розпадом СРСР, глобальний трансформаційний хаос посилив потреби в дослідженнях та в пошуках «світового уряду». Відповідно виникла дуже гостра проблема співвідношення глобалізації і національного суверенітету держав.

На перших етапах проблеми глобального управління мали наЇвний характер, тому що ідея «світового уряду» виставлялась як альтернатива національним урядам. Дослідники цього напряму шукали «центральну направляючу систему» зверху — через глобальні та міжнародні організації, такі як ООН, ОЄСР, МВФ, СБ та інші. Проте сьогодні глобальна корпоратизація є важливою і органічною складовою глобалізації світу. Сучасні глобальні корпоративні комунікації стали настільки інтенсивними, що вони є реальною основою майбутнього глобального корпоративного менеджменту, а через нього і глобального світового менеджменту (Global Governance).

Сучасні проблеми глобального управління нерозривно пов'язані з інформаційною глобалізацією, в тому числі з глобальними масовими комунікаціями. Цей зв'язок є настільки тісним, що багато дослідників пропонують інтегрований комунікативно-управлінський підхід в глобалістиці (3.Бжезінський, К. Боулдинг, Т. Дракер, Б. де Жувенель, М. Месарович, Е. Пестель та інші). Після всього позитивного і негативного досвіду сьогодні знову дуже актуальними проблемами глобалістики стали проблеми глобального моделювання і прогнозування.

Глобальне моделювання до кінця минулого століття стало реальною практикою і механізмом, через які досліджуються варіанти «поведінки» глобальних систем. Відомо, що витоки глобального моделювання відносяться до таких проектів як «Мир-1», «Мир-2» або «Світова динаміка» Д.Форрестера (1971) і «Мир-3» або «Межі зростання» Д.Медоуза (1972). Такі або подібні моделі розроблялись і в колишньому СРСР. В 70—80-х роках з'явились так звані «соціалізовані глобальні моделі», поліпроблемного типу, які вимагали розв'язання величезного кола методологічних проблем. Серед них моделі М. Месаровича і Е.Пестеля «Людство біля поворотного пункту» або «Стратегія виживання: органічне зростання»(1974), Е.Ерера «Латиноамериканська модель світу» (1974), Я.Кайя «Новий погляд на розвиток» або «Японія в світі, що розвивається» (1974), Д.Тинбергена «Оновлення міжнародного порядку»(1976), Е.Ласло«Цілі для людства»(1977), Б.Гаврилишина«Дороговкази в майбутнє»(1989). В основному це були доповіді Римському клубу. В 1995 році була опублікована доповідь Римському клубу і вітчизняними авторами (О. Білорус, О. Скаленко) «Інформаційна основа глобального розвитку».

P.S.

Сьогодні дослідники солідарно відзначають непереборні труднощі створення універсальних поліпроблемних соціальних глобальних моделей.

Якщо в народногосподарському моделюванні при інтеграції різнорідних елементів ще можуть якось виручати вартісні показники, то в глобальному моделюванні соціального характеру вони неприйнятні. Вчені вважають, що в соціальних і людських моделях більш перспективними є методи бальної, індексної та порівняльної оцінки.

Дуже складною проблемою було і залишається моделювання такого вузла загальнопланетарних проблем як міжнародна безпека і збереження миру. Глобальна універсальність цієї проблеми призвела до парадоксу — починаючи з 90-х років провідні глобалісти світу взагалі виносять цю метапроблему «за дужки». В доповіді Римському клубу за 1991 рік глобальна проблема безпеки і захисту миру також не значиться. Українські вчені виступають за те, щоб глобальна проблема міжнародної безпеки та захисту миру залишалась на порядку денному людства і, найперше, на порядку денному глобалістів-дослідників.

 

Сучасна глобалістика: її школи, концепції, постулати, проблеми та дослідження в цій сфері в Україні | 0 Комментарии | Создать учётную запись

Следующие комментарии принадлежат тем, кто их опубликовал. Этот сайт не несёт ответственности за содержание комментариев.


Функции пользователя

Войти

С нами:

Гости: 25

Лучшее


Что нового

СТАТЬИ за последние 24 часов

Новых статей нет

КОММЕНТАРИИ за последние 2 дней

Нет новых комментариев

Poll

Независимое тестирование

Как Вы считаете, улучшило ли качество образования в Украине внедрение независимого тестирования?

  •  Да
  •  Нет
  •  Сложно сказать

Результаты
Other polls | 1,231 voters | 10 Комментарии