Своє бачення проблем соціально-економічного розвитку суспільства Веблен підкреслював у назвах виданих ним праць: «Теорія дозвільного класу» (1899 р.), «Інстинкт майстерності» (1914 р.), «Інтереси і система цін» (1921 р.), «Власність відсутнього» (1923 р.) та ін.

Свої переконання в еволюційному перетворенні суспільства Веблен використав, своєрідно пристосувавши теорію еволюції природи Ч. Дарвіна до пояснення економічних процесів. Відштовхуючись від її постулатів, він, зокрема, намагався аргументувати положення про неминучість у людському суспільстві «боротьби за існування». Веблен пише: «Життя людини у суспільстві точнісінько таке саме, як життя інших видів — це боротьба за виживання, а отже, це процес відбору і пристосування. Еволюція суспільного упорядкування є процесом природного відбору соціальних інститутів». При цьому він використовує історичну оцінку розвитку інститутів суспільства, в якій заперечуються марксистські положення про «класову експлуатацію» та «історичну місію» робітничого класу.

На його думку, економічними мотивами людей є, насамперед, батьківські почуття, інстинктивне прагнення до знань і високої якості виконаної роботи.