Найбільшого для подальшого розвитку української економічної теорії зробив Михайло Туган-Барановський (1865–1919) – вчений-економіст світового значення, а також визначний український економіст Євген Слуцький (1880–1948).

           Широке ви­знання здобули економічні теоретичні дослідження М.Туган-Барановського, зокрема: психологічної цінності, економічних циклів, соціальна тео­рія розподілу, кон'юктурна теорія грошей та ін. У праці «Вчення про граничну корисність господдарських благ як причину їх цінності» (1890 р.) він розробляє психологічну теорію цінності. Теорія граничної корисності австрійської школи, на його думку, підтверджує теорію трудової вар­тості. Протистояння цих теорій свідчить про різні підходи до проблеми цінності: об'єктивний у Д.Рікардо і К.Маркса і суб'єктивний у К.Менгера. М. Туган-Барановський нама­гався поєднати ці два принципи оцінки цінності й доводив, що граничні корисності благ, які вільно відтворюються, прямо пропорційні їх трудовим витратам.