Карл Маркс використав теоретичні положення А. Сміта і Д. Рікардо про класову структуру капіталістичного су­спільства для обґрунтування власної теорії класів.

Якщо А.Сміт і Д.Рікардо виділяли три суспільних кла­си – земельні власники, капіталісти і робітники, – між якими розподілялись доходи у формах ренти, прибутку і заробітної плати, то Маркс акцентує увагу на відносинах в історичній драмі капіталізму тільки двох класів, вважаю­чи, що значення ренти як одного з основних первинних доходів з розвитком економіки дедалі зменшується у зв'язку з її індустріалізацією, тому на арені боротьби залиша­ються тільки два великих класи – пролетаріат, який во­лодіє робочою силою, і капіталісти, що привласнюють до­даткову вартість, створену найманою робочою силою.