Марксистське вчення генетично пов'язане з англійською класичною школою в політичній економії.Маркс виходить із рікардіанського розуміння трудової теорії вартості, але вносить в аналіз принципово нові мо­менти.

Будь-який товар має дві сторони: споживну і мінову вартість. Як споживні цінності товари, за Марксом, непо­рівнянні. Порівнювальними їх робить те, що всі вони – про­дукти праці. Маркс говорить про подвійний характер праці, втіленої в товари. З одного боку, це завжди певна конкрет­на праця, і в цій якості вона створює конкретну споживну цінність. З іншого боку, будь-яка праця, незалежно від її конкретного вигляду, є витратою людської енергії, м'язів, нервів, і це робить продукти праці порівнянними. Працю, що розглядається в такому аспекті, Маркс називає абстрак­тною. Абстрактна праця створює вартість товару, що вияв­ляється в міновій вартості, тобто в тих пропорціях, у яких один товар обмінюється на інший товар.

Гроші виникли з товарного обігу історично. Спочатку обмін мав випадковий характер, потім він став постійним явищем і тоді із загальної маси товарів став виділятися один як загальний еквівалент. Поступово роль загального екві­валента закріпилася за золотом (або сріблом), яке і стало грошима. Однак, Маркс не ототожнює гроші та капітал, а підкреслює, що лише за відповідних умов вони виконують цю функцію.

            Маркс виділяє п'ять функцій грошей: гроші слугують 1.мірою вартості, 2.масштабом цін, 3.засобом обігу, 4.засобом пла­тежу і 5.виконують роль скарбу. Паперові гроші замінюють золоті у функції засобів обігу, а банкноти – у функції засо­бу платежу.