Добро пожаловать на Новости образования 20.02.2018 г. | 07:58

Історичний перебіг розвитку економічної думки – основа сучасної економічної науки

  • 02.02.2009 г. | 12:45

Економічна думка як сукупність уявлень про те, як вирішувати різноманітні господарські завдання, зародилася і розвивалася разом з виникненням і розвитком людських общин. Для задоволення своїх потреб люди повинні були шукати найраціональніші способи вико­ристання обмежених ресурсів. Ці пошуки і являли собою еко­номічну думку, яка фіксувалася у вигляді обрядів, традицій, релігійних уявлень, наскальних малюнків. З появою писемності, можливості фіксації і передачі господарської інформації істотно розширилися. У той же час, з поділом суспільства на класи і появою держави, ускладнилися господарські завдання, потребуючи відповідних економічних ідей.

У ранніх рабовласницьких державах, які виникли на території Азії і Північної Африки, економічні ідеї і уявлення знайшли відоб­раження в двох основних формах:1.в юридичних документах, якими були збірники законів цих держав; 2. в господарських трактатах, при­свячених вирішенню більш конкретних завдань організації і уп­равління господарськими системами. Типовими прикладами були: закони вавілонського царя Хаммурапі; індійський  трактат «Артхашастра»; збірник трактатів «Гуань Цзи», написаний у стародавньо­му Китаї.

Подібного роду законодавчі документи регламентують еконо­мічні відносини й в інших ранньорабовласницьких державах Малої Азії, зокрема, в Хетському царстві та в Ассирії, відображаючи необхід­ність, на даному історичному етапі розвитку, тісного централізова-ного управління господарськими процесами. Саме це і складає зміст різноманітних трак-татів, які дійшли до нас від древніх цивілізацій. Оскільки ці цивілізації виникали переваж-но на берегах великих річок, то вони зіштовхувалися з проблемами спорудження й обслу-говування складних іригаційних систем, що вимагало чіткої організації і централізованого управління. Рекомендаціям з вирішення цих проблем і присвячені господарські трактати. Таки­ми є різного роду «Повчання» і настанови, написані в Стародавньо­му Єгипті.

Необхідно додати, що на формування принципів господарської етики вплинула Біблія, яка встановлювала певні правила та норми поведінки в сфері економічної діяльності.

Виникнення економічної науки, як такої, справедливо пов'язують із зародженням полі-тикної економії (економічної теорії), яка утворює центральне ядро обширної системи еко-номіч­них знань. Перші кроки у формуванні політеко­номії зробили меркантилісти 16-18ст.    Але її фун­даторами все ж стали В.Петті, П.Буагільбер, Р.Кантільйон, а також фізіократи Ф.Кене, А.Тюрго та інші представ­ники класичної політичної економії. Проте, як система еко­номічних знань, політична економія сформувалась у вченні А. Сміта(70-ті роки 18 ст.). У рамках класичної по­літекономії відбулося розмежування поглядів на­ступників А.Сміта. На розвитку теорії трудової вартості зосередився Д.Рікардо, який став фундатором власної школи — рікардіанства, на ґрунті якої К.Маркс і Ф.Енгельс створили марксистську полі-тичну економію. З критикою цієї системи класичної політекономії, а згодом і марксист-ського економічного вчення, виступила так звана стара історична школа, а потім і її послі- довниця — молода історична школа, які виникли у Німеччині. Наприкінці 19 ст. сформу- валась неокласич­на економічна теорія, фундаторами якої стали А.Маршалл, Дж.Б.Кларк, В.Парето, яка зародилась у лоні маржиналізму. У цей же період розпочалося розгалужен-ня марксистського економічного вчення, з якого виокремив­ся соціал-реформізм. На межі 19-20ст. у США виник­ інститу­ціоналізм —нова, потужна течія економічної думки, осно-воположником якої був Т.Веблен. Неокласичний напрям і інституціоналізм стали основою  розвитку більшості сучасних течій західної економічної дум­ки. Вітчизняна ж економіч-на теорія надовго завмерла в дог­мах революційного марксистсько-ленінського вчення, яке швидше скидалось на релігію з власними святими і канона­ми, ніж на науку.

Особливості економічного розвитку початку 20ст. зу­мовили модифікацію всіх основних напрямів економічної думки. Водночас з'явилось кейнсіанство — економічне вчен­ня Дж.М. Кейнса. Кейнс здійснив переворот в економічній науці, відкривши для досліджень нову сферу — макроекономіку, — яка вивчає закономірності еволюції економіки як ціліс-ної системи, що ми розглянемо на окремих лекціях. Формування і розвиток кейнсіанства у 30-х роках  20 ст. суттєво підірвали устої неокласичного напряму в еко­номічній теорії.

Після Другої світової війни позиції еконо­мічного лібералізму ще більше ослабли. На тлі загального захоплення кейнсіанськими ідеями ліберальні економічні теорії розвивала невелика група економістів-неокласиків, які сприймали розширення економічних функцій держави під впливом кейнсіанських рекомендацій як аномалію, відхилення від нормаль-ного розвитку. Однак після кризи кейнсіанського регулювання, у 60—70-х роках, розпо-чав­ся справжній ренесанс економічного лібералізму в нових формах,що докладно розкрито в наступних лекціях., а саме: прихильники цього напряму визнають не­обхідність певного регулюючого впливу держави на економіку, хоча і не вважають це вирішальним чинником ста­більного економічного розвитку, продовжуючи обстою­вати здатність конкурентного механізму ринкув дов­готривалому часі відновлювати втрачену економічну рівновагу.

В широкому розумінні «нова класична» теорія включає су­часний монетаризм і новітню неокласичну концепцію, що має певні відмінності від традиційного неокласичного напря-му. Насамперед, йдеться про теорії «раціональних очіку­вань», «адаптивних очікувань» та про теорію «еконо­міки пропозиції», що і вивчає дисципліна «Сучасні економічні теорії».      

«Нова класична» економічна теорія — це неокласичний напрям, що сьогодні перебуває в стані формування. При цьому зроблена спроба поєднати 2 основні на­прями сучасної еко-номічної теорії — кейнсіанство і неокла­сичну теорію —в єдиній течії «неокласичного син- тезу».Одним з фундаторів«кейнсіансько-неокласичного син­тезу» стає американський еко-номіст, Нобелівський лауреат 1970 р. П.А.Самуельсон, що на початку 50-х виступає з обг- рунтуванням необхідності об'єд­нання неокейнсіанства і неокласичної теорії в єдину течію.

Між тим, величезний новаторський пласт економічних знань зуміли запропонувати сві-ту економісти-лауреати Нобелівської премії, на практичних рекомендаціях яких здійсню-валась корекція регулюючих механізмів капіталістичної системи, створивши новий розділ економічної науки, який ми розглянемо на завершальному етапі даного курсу лекцій.

 

 

Історичний перебіг розвитку економічної думки – основа сучасної економічної науки | 0 Комментарии | Создать учётную запись

Следующие комментарии принадлежат тем, кто их опубликовал. Этот сайт не несёт ответственности за содержание комментариев.


Функции пользователя

Войти

С нами:

Гости: 15

Лучшее


Что нового

СТАТЬИ за последние 24 часов

КОММЕНТАРИИ за последние 2 дней

Нет новых комментариев

Poll

Независимое тестирование

Как Вы считаете, улучшило ли качество образования в Украине внедрение независимого тестирования?

  •  Да
  •  Нет
  •  Сложно сказать

Результаты
Other polls | 1,226 voters | 10 Комментарии